Є у Херсоні окрема каста людей, яких особисто я називаю «Хранителями ключів». Цей термін у моєму лексиконі з’явився понад півтора року тому, коли через знайомих я отримала номер телефону людини, у якої повинна була забрати ключі від своєї майбутньої «шпаківні» (вид житла, у якому наглухо забиті всі вікна, а єдине джерело денного світла – то…

Шакали, ТЦКшники, нелюди, козли, бусифікатори… Та найлагідніше (як на мене) прізвисько – людолови. Людська творчість іноді вражає своєю багатогранністю у вигадуванні нових епітетів, а незліченні відео у Tik Tok (які по суті дискредитують роботу відомства й процес мобілізації загалом) продовжують набирати багатомільйонні перегляди. Не вбачаю для себе сенсу ставати експертом у цьому питанні. Моя задача –…

Початок опалювального сезону. Другого грудня у домовому чаті з’являється повідомлення: «Добрий вечір. Відкриваю журнал скарг на опалення :)))». Я посміхаюся, бо так написати могла тільки вона. І настрій мій від перегляду повідомлення покращується. Бо невимушеність, якою віє від цих слів, автоматично нівелює всі серйозні нарікання. А їх тут безліч. Бо окрім постійних спроб ворога зруйнувати…

Олексій на столик виставляє три варіанти: класичну білу, матову чорну та ще одну м’ятного відтінку. Далі йдуть спільні роздуми вголос про те, які з них гарніші, які будуть підходити до загального інтер’єру, а які швидше «зносять» свій товарний вигляд. І тільки по дорозі додому я себе ловлю на думці, що ця розмова зі мною відбулася…

Навпроти мене на літній терасі кав’ярні сидить дівчина-бариста з неймовірною посмішкою та неймовірним ім’ям – Белінда. На початку розмови вона уточнює, що її ім’я має італійське походження і так вирішила її назвати мама. У цьому закладі вона працює лише кілька місяців відтоді, коли повернулася до рідного Херсона з Туреччини. Нашу розмову час від часу переривають…

… особисто я почула вперше у квітні цього року. Тоді за розмовою у Херсоні з мисткинею та однією зі співорганізаторок заходу Анастасією Щибрею провели добрих години дві. І одна з тем, яку Настя жваво обговорювала, стосувалася її творчої місії: розвитку та популяризації культури південного регіону нашої країни. Розповіді про те, що, всупереч безпековій ситуації, на…

З Анною Коноваловою я познайомилась в одному з творчих мультипросторів, який зараз постійно працює у Херсоні. Спочатку з нею були на спільних лекціях з англійської мови, згодом – опинилися в замкнутому колі на психологічному тренінгу. Зазвичай, як це буває, такі душевні сесії «без прикрас» вже по-іншому дозволяють подивитися на людину, яка знаходиться поруч із тобою.…

«Щось середнє» дає змогу поєднати в одному пості і власний погляд на реальність, яка відбувається навколо, а також розповісти про реальність інших людей, з якими ти перетинаєшся при спілкуванні. Але є фактор, який об’єднує – постійне проживання у Херсоні. Для себе я вже зрозуміла, що мені подобається цей вайб, коли можна під саму комендантську сидіти…